Щойно! Партії немає – Медведчук в паніці. ОПЗЖ кінець – Зеленський зніс. Просто в Раді

Як би в самій партії намагалися не виносити будь-які конфлікти назовні, відносини всередині ОПЗЖ далекі від ідеалу. Перед місцевими виборами розбіжності між її керівництвом стали виливатися порція за порцією.

“Протиріччя між двома групами всередині партії є. Вони, зокрема, проявилися під час місцевих виборів. Гострі конфлікти були в Одесі, Миколаєві, Запоріжжі”, – зазначив у розмові з журналістами політолог Володимир Фесенко.

У Миколаєві суперництво дійшло до того, що в якийсь момент у ОПЗЖ виявилося відразу два кандидати в мери. Один від міської організації, підконтрольної “газовикам” – екс-нардеп Артем Ільюк. А інший від обласної, що знаходиться під впливом “крила” “За життя” – Владислав Чайка. Вибір стратегічної ради упав на другого, але в результаті він програв чинному меру Олександру Сєнкевичу.

Схожим чином розгорталася внутрішньопартійна боротьба в Одесі, де група Рабіновича до останнього тягнула зі схваленням кандидатури Миколи Скорика. За інформацією РБК-Україна, спершу співголова політсили мітив на цю роль іншого претендента. Сам Скорик запевнив, що жодних конфліктів під час кампанії всередині ОПЗЖ не було – тільки “деякі активні дискусії”.

І ці дискусії періодично стають надбанням громадськості. Наприклад, в одному з інтерв’ю Рабінович сказав, що під час кампанії Льовочкін займався в основному “комерційними питаннями”. Тоді як сам він більше воліє “працювати з людьми”. Потім більше половини успіху ОПЗЖ на місцевих виборах він зарахував до заслуги Медведчука. А підсумки голосування в день виборів у штабі коментував тільки Льовочкін, хоча офіційно він керував кампанією в парі з Рабіновичем.

Mgid

ԻՄԱՆԱԼ ԱՎԵԼԻՆ:→

Аж до створення “Опоплатформи” їхні відносини були на межі політичної війни. Рабінович і Льовочкін постійно обмінювалися публічними образами і досить серйозними звинуваченнями. Але навіть після укладення союзу кілька поінформованих співрозмовників у депутатському корпусі, включаючи представників ОПЗЖ, визнавали досить холодні відносини між лідерами “платформи”.

Маслом у вогонь до чуток про конфлікти в ОПЗЖ стали останні опитування, де соціологи заміряли на президентський пост одночасно і Бойка, і Медведчука. У самій партії пояснення з цього приводу розходяться.

Одні сприймають це як підступи опонентів, щоби розпорошити відсотки їхнього кандидата. Інші ж називають стартом внутрішньопартійних праймеріз до президентських виборів. Але всі в один голос стверджують, що кандидат від ОПЗЖ точно буде один.

Один зі співрозмовників РБК-Україна в партії охарактеризував окремі заміри президентського рейтингу Медведчука наступним чином: “Ні для кого не секрет, що Віктор Володимирович – суб’єкт політичного та економічного життя в Росії. І там треба показувати свою впливовість і результати діяльності. Найімовірніше, ці заміри для цього”.

Ще одним аспектом, що підігріває розмови про можливий розкол ОПЗЖ, стало блокування телеканалів групи Медведчука. Адже тепер у партії серед медіа-активів залишився тільки телеканал “Інтер”, підконтрольний Дмитру Фірташу і Сергію Льовочкіну.

З іншого боку, “Інтер” і так був єдиним по-справжньому рейтинговим медіа-активом ОПЗЖ, щоправда, без ставки на інформаційну складову. Що, звичайно ж, можна досить легко змінити, але вже під контролем групи Льовочкіна.

Блокування телеканалів групи Медведчука змусили багатьох впливових людей у чинній владі заговорити про тектонічні зрушення у внутрішній політиці. Одним із аспектів, що привертають увагу, стала таємничість під час накладення санкцій.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *